Тістола часто називають «лідером українського концептуалізму». Ще наприкінці 1980-х із приятелем Костянтином (Вінні) Реуновим він створив арт-групу «Вольова межа національного постеклектизму». Тістол на той час, наслідуючи великих попередників Георгія Нарбута та Михайла Бойчука, вже розробляв стиль гіпотетичних українських грошей.
Тістол послідовно реалізовує програму «реконструкції стереотипів». Він ніби перелопачує візуальну породу історичного часу, від козацької доби до занепаду радянської імперії, вилучаючи з неї архетипичні образи та знаки. 2011 року в Лондоні відбулася виставка його робіт «Міфологія щастя». Крім гір та пальм, там були ще натюрморти з іншого довготривалого циклу художника «Їжа» (до речі, виставлені там «Яйця під майонезом» через два роки пішли з молотка на аукціоні Sotheby's).
Важко назвати серйозну колективну виставку, де не фігурували б його роботи. Здається, аукціонна історія у нього теж найкраща серед сучасних українських художників, адже протягом останніх років його твори стабільно продаються на торгах Sotheby's, Christie’s, Phillips, Bonham’s.
Втім, сам Тістол із певним скепсисом ставиться до цих досягнень. Його утопічна мрія — прилучити співгромадян до краси власного національного міфу.
Тістола часто називають «лідером українського концептуалізму». І це невипадково. В цій формулі головним є центральне слово. В роботах Тістола часом змішуються, на перший погляд, непоєднувані речі — алегоричні барокові фігури та кахельна плитка, канцелярські бланки, рясно заповнені випадковими фразами аркуші шкільних зошитів та стилізовані народні орнаменти і візерунки. Це нагромадження образів ніби разом виникає з хаосу. А художник, вдаючи з себе такого собі послідовника поп-арту, винахідливо організовує цей хаос у струнку систему.
Адже глибоко продумана і відчута живописцем стратегія саме й передбачає повторюваність, повернення первісного сенсу банальностям, які, на його думку, й складають основу національної міфології. Тому, хоч як він часом не іронізує над своїми героями, це завжди розмова без жартів. Навіть його улюблені пейзажні мотиви — гори та пальми — фактично окреслюють територію якоїсь ідеальної країни.
Важко назвати серйозну колективну виставку, де не фігурували б його роботи. Останні роки його твори стабільно продаються на торгах Sotheby’s, Christie’s, Phillips, Bonham’s. Про його ж пальми, які він вважає символом раю, чули, мабуть, навіть далекі від мистецтва люди.