Скульптури Миколи Білика стали візитівкою української столиці. З під його рук з`явились на світ пам'ятники княгині Ользі з фігурами Кирила, Мефодія та Андрія Первозванного, Ярославу Мудрому біля Золотих воріт, Архангелу Михаїлу, офіцерам Служби зовнішньої розвідки України, Шевченку на Кубі, закоханим в Донецьку, Українська Герніка в Батурині та багато інших.
1972 року Микола Білик стає випускником Вижницького училища прикладного мистецтва. 1980-го він закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Творчу працю розпочав у виробничому об'єднанні «Художник». Був прийнятий до Національної спілки художників України 1986 року. 1996-го отримав звання заслуженого художника України. З 1981 року бере активну участь у республіканських, всесоюзних і міжнародних виставках в Україні, Німеччині, Франції та США. Персональні виставки скульптора проводили у Києві та Мюнхені. Микола Білик є автором 13 меморіальних дошок, зокрема Петру Могилі, Олександрові Олесю, Борисові Грінченку, Любові Забашті та Михайлові Бойчуку.
Його твори представлені в колекціях Міністерства культури і мистецтв України, у музеях Чернівців, Львова, Чернігова, Черкас, ПереяславХмельницьокго, а також у Німеччині, Канаді, США, Бельгії, Нідерландів, Франції.
З-під рук Миколи Ілліча з`явились на світ пам'ятники княгині Ользі з фігурами Кирила, Мефодія та Андрія Первозванного, Ярославу Мудрому біля Золотих воріт, Архангелу Михаїлу, офіцерам Служби зовнішньої розвідки України, Шевченку на Кубі, закоханим в Донецьку, Українська Герніка в Батурині та багато інших. Його мати займалася писанкарством, тому іскра творчості жила в цій родині завжди. Зараз писанкарством займається жінка Миколи Білика. Наталка, художниця та викладач в галузі художнього текстилю. Микола їй інколи також допомагає перед Великоднем. Такий собі сімейний підряд. Їх об'єднує любов до мистецтва і живопису. Річ у тому, що Микола в дитинстві найбільше любив малювати. У Вижницькому училищі (зараз Вижницький коледж прикладного мистецтва) йому вдавалося все — живопис, графіка, скульптура, декоративні об'єкти. Малював і в армії, про яку згадує з теплотою. Навчання у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва на факультеті інтер'єру нагадувало своєю атмосферою училище — тут теж можна було творити в будь якому жанрі. Але ж одна, перша скульптура жінки, для якої позувала якраз вагітна Назаром Наталка, назавжди затвердила Миколу Ілліча на шляху скульптора.