Кадирова в буквальному сенсі в'їхала в українське мистецтво на «Блакитному коні» в 2002 році. Візитною карткою Кадирової є «Діаманти» (2006). Інша її робота, «Проби» (2014), стала пророчою. Тут результат хімічного експерименту над фотографією дуже нагадує вибухи артилерійських снарядів над реальними українськими містами. Перша «проба» була проведена з фотографією Донецька, зробленою ще до обстрілу міста.
Одне з головних правил співпраці з Жанною Кадирової — відкрита для всіх друзів майстерня. Її називають «жінкою-святом» — за шалені вбрання, за вміння влаштувати яскраву вечірку на рівному місці, за вміння сміятися як зі світом, так і з себе. За роки роботи вона спробувала скульптуру, створення об'єктів, перфоманс, фотографію, інсталяцію, монументальне мистецтво, public art, малювала фломастерами і навіть розписувала кораблі.
До складної кризової ситуації в країні Жанна встигла розповісти про свою творчість світові завдяки участі в різних світових конкурсах, роботі в арт-резиденціях по всій земній кулі і співпраці з двома західними галереями. У 2015 році вона вже вкотре представила Україну на Венеційському бієнале.
Жанна Кадирова в буквальному сенсі в’їхала в українське мистецтво на «Блакитному коні» в 2002 році, підірвавши його своєю невгамовною енергією, божевільною працездатністю, дивовижним талантом. Талантом виходити за рамки мистецтва і життя.
Художниця завжди оточена величезною кількістю цікавих особистостей. Люди її надихають, спілкування з ними, їхні думки, розмови часто стають основою твору. Не дарма одне з головних правил співпраці з Жанною Кадирової — відкрита для всіх друзів майстерня, і не важливо буде вона в Бразилії, де Жанна готувала проект «Зроблено в Бразилії» (2014 рік), або в Індії, де вони з Денисом Рубаном готували каталог, або у Варшаві, де робився проект з польськими музикантами Войтеком, Філіппом і Ольгертом.
У 2015 вона вже вкотре представляє Україну на Венеційському бієнале. До того ж в Україні знаходяться 7 її робіт — три на півострові Бірючий (Запорізька обл.): «Червона доріжка», «Фонтан-грибок», «Консерви»; дві у Шаргороді (Вінницька обл.) — «Пам’ятник новому пам’ятнику» і «Клумба»; дві в Києві — «Форма світла» та «Лавки-графіки».
Після масового «ленінопада» до Жанни, як і до багатьох скульпторів-художників, звертаються з пропозицією заповнити порожні постаменти, тому є велика ймовірність появи нових робіт Кадирової на Батьківщині. Адже прояв нових граней талановитої української художниці — це неминучість.