Йому вдалося створити найкраще в Україні дитяче видавництво. Іван Малкович схильний до непоспішності у виданні книг. Часом на підготовку проекту (як-от ілюстрованої енциклопедії «Український космос» або «Сто казок») іде вісім років! Знаменита «Абетка», дебютна книга А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ виходила щороку й витримала до 20 видань. Він не вважає себе бізнесменом, через те побоюється великих цифр. Скажімо, «Записки українського самашедчого» Ліни Костенко спершу видав накладом 10 тисяч. У підсумку розійшлося понад 100 тисяч примірників роману. Загалом за 20 років діяльності видавництва сумарний наклад видань складає понад 5 млн. примірників.
Сам Малкович є автором кількох книг поезії, зокрема, «Білий камінь» (1984), «Ключ» (1988), «Із янголом на плечі» (1997), «Все поруч» (2010). У Варшаві йому був присуджений Міжнародний орден Усмішки.
Тисячі людей знають Івана Малковича як доброго дядечка-казкаря з осяйною лисиною. А студентом-першокурсником він був буйно-кучерявий і його навіть сприймали за циганського поета. Хто міг уявити, що саме цей хлопець створить найкраще в Україні дитяче видавництво і, якщо треба, не покидатиме друкарні по дві доби, забувши про сон.
Часом на підготовку проекту (як-от ілюстрованої енциклопедії «Український космос» або «Сто казок») іде вісім літ! При тім він примудряється обігнати конкурентів: перший том «Гаррі Поттера» видав, коли у росіян було вже три томи, а от п’ятий том випустив швидше за них, це взагалі був перший у світі переклад тої книжки.
Він не вважає себе бізнесменом, через те побоюється великих цифр. Скажімо, «Записки українського самашедчого» Ліни Костенко спершу видав накладом 10 тисяч. А пірати одразу бабахнули 20 тисяч. Лиш після цього він довів свій тираж до 80 тисяч. У підсумку (разом з піратами) — 100 тисяч. За світовими мірками бестселер — це якраз 100 тисяч, продані за рік. Хоча він не завжди був таким обачним: знаменита «Абетка», дебютна книга А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ — це одразу 50 тисяч примірників, видані за півтори тисячі позичених доларів, на позиченому макулатурному картоні. Потім «Абетка» виходила щороку й витримала до 20 видань.
«Міні-диво» — один з його подвигів: найкращі й найдорожчі «галамагівські» книжки для дітей були випущені в дешевому варіанті (1 гривня за кожну) накладом півтора мільйона й розійшлися по всій Україні.