У мистецтві й культурі відкрилося так багато всього зробленого українцями що можна говорити про добу панукраїнізму. До життєпису До профілю

Дмитро Горбачов — український мистецтвознавець, завдяки якому стали відомими твори забороненого і напівзабутого українського авангарду. Він закінчив історико­-філософський факультет Київського держуніверситету, але за фахом роботи не знайшов і став екскурсоводом у Музеї українського мистецтва. У 22 роки був призначений у цьому музеї головним хранителем. І саме тут, у запасниках, серед різного мотлоху та картин, приречених на списання, він знайшов заборонені полотна. Все своє життя він присвятив дослідженню та популяризації забутих художників.

Горбачов є автором більш ніж 15 мистецтвознавчих книг («Анатолій Петрицький» (1970), «Український авангард» (1996), «Малевич та Україна» (2006), документальних фільмів «Український кубофутуризм та Олександр Богомазов», «Олександра Екстер», «Казимир великий, або Малевич селянський», укладачем художніх альбомів, зокрема «Олександр Хвостенко­-Хвостов (альбом)» (1987) та «Українське малярство останнього тисячоліття. Від Алімпія Печерського до Казимира Малевича» (2009). Дмитро Горбачов відкрив український авангард світові, організувавши виставки в Чикаго, Нью­-Йорку, Вінніпегу, Тулузі та Мюнхені.



З книги

Дмитро Горбачов закінчив історико-філософський факультет Київського держуніверситету, за фахом роботи не знайшов, став екскурсоводом у Музеї українського мистецтва, а невдовзі, у віці 22-х літ, був призначений у цьому музеї головним хранителем (головним попрятником, як сам каже). І саме тут, у запасниках, серед різного мотлоху та полотен, приречених на списання, він знайшов твори забороненого і напівзабутого українського авангарду. Протягом десятка літ Горбачов відкривав цей розкішний мистецький материк для себе і для неширокого кола тих, кого називали шістдесятниками. Заради порятунку тих чи інших «ідеологічно неправильних» мистецьких творів, він удавався навіть до фальсифікацій.

У нього щаслива здатність бачити повноту культури і не довіряти банальним оцінкам. Скажімо, одну свою дуже серйозну лекцію він назвав «Шароварно-гопашна культура як джерело світового авангарду». Він вважає, що в мистецтві не може бути нічого  недозволеного. Навіть соцреалізм у його викладі — екзотика!

Його запрошують для консультацій знамениті аукціони Christie’s і Sotheby’s. А в 1970-х роках, коли Горбачова вигнали з Українського музею, він викладав історію мистецтва в театральному інституті.

Горбачов уміє робити високе — доступним. Він читав курс історії українського малярства для офіцерів нашої армії. Потім один офіцер йому сказав: будемо знати, за що вмираємо.

Горбачов допомагає українській культурі позбутися меншовартості й знаходить в ній явища світового виміру.

Дізнавайтеся більше про героїв та замовляйте лімітоване видання книги «Ukraine.The Best».
Замовити книгу

До матеріалів Культпростору