В книжках треба шукати здивування. Хоч більшість читачів шукає в книжках звичного. Але «більшість» ніколи і нічого в цьому світі не важила. До життєпису До профілю

Юрій Андрухович — Патріарх літературного угрупування «Бу-­Ба­-Бу», яке принесло в український літературний процес наприкінці 1980­-х гру, карнавал та епатаж. Перший його роман «Рекреації» вийшов 1992 року, а згодом з'явилися ще два потужні тексти: «Московіада» та «Перверзії». У цих романах відтворення художньої дійсності кардинально відрізняється від реалістичного, традиційно прийнятого в радянські часи. Саме вони стали основоположними для формування сучасної української літератури.

Через 5 років була видана поетична збірка Андруховича «Екзотичні птахи та рослини». Потім був проект «Лексикон інтимних місць»: 111 оповідей про 111 міст презентували 11.11.2011 року. Нині письменник веде колонки в кількох виданнях та співпрацює з польським музичним гуртом «Карбідо». Нещодавно вийшов переклад «Ромео і Джульєтти», над яким Андрухович працював майже 10 років. Є лауреатом багатьох європейських літературних премій, найпочесніша ­ з яких Angelus. Переклади його книжок входили до коротких списків «книжок року» у Польщі, Іспанії та Німеччині.



З книги

Наш Патріарх, ставши головою літератури в 30, дотепер зостається хлопчиськом. Українська література до приходу Андруховича була літературою патріархально-сенільною, таким собі спілчанським «заповідним лісом», сакралізованим простором; вона занадто довго жила за законами «традиційних суспільств», жорстких і кланових. Саме Андрухович все змінив: привніс у неї гру, карнавал і епатаж, став хуліганом в літературі. Він створив легендарного персонажа, того самого, що гуляючи під різними іменами з роману в роман, із краю в край, із Чортополя, окраїни двох імперій («Рекреації»), в Москву, столицю імперії, що валиться на очах («Московіада»), нарешті промчавши галопом по європах, з’являється у Венеції, де зникає, рушає в нікуди — цілком театрально стрибає з вікна у канал, або щось на кшталт цього («Перверзія»).

Власне «щось на кшталт цього» — смерть, перехід в інобуття, випадіння в отвір романного простору — трапляється з персонажем  наприкінці кожного з романів. Щоб потім з’явитися знову, в іншому місці й під іншим ім’ям.

Взагалі, є дещо спільне між усіма  вигаданими романними персонажами та їх невигаданим автором: вони  подорожують, вони завжди у русі, вони біжать від нудьги і сталості, вони скоряють простір і зрештою  його перетворюють… Сам Андрухович, коли не подорожує, збирає фонотеку та в останні роки частіше видає музичні альбоми, ніж книжки, перекладає Шекспіра та пише фіктивну історію «Мертвого півня».

Дізнавайтеся більше про героїв та замовляйте лімітоване видання книги «Ukraine.The Best».
Замовити книгу

До матеріалів Культпростору