З книги

Юрій Винничук ­ — письменник, перекладач, дослідник-леополіст, кулінар, міфотворець та містифікатор, а також «порнограф», «обсерватор» і «богеміст», представник станіславської та львівської богеми. Ще його називають «батьком чорного гумору» в українській літературі. Письменник мешкає у містечку Винники під Львовом. Свого часу тут пройшло дитинство «батька» мазохізму Леопольда фон Захер-Мазоха: «Винники ­ — це земля мазохізму. Винники ­ — це концентрат мазохізму. Тут усе ним пашить і дихає. Тут кури живуть тільки для того, щоб нести яйця і йти на заріз без жодних вагань. Незарізана курка страждає і мучиться, і буває, що з розпуки навіть кінчає самогубством...»

Один з найбільш відомих творів Винничука, написаний «за мотивами» вірша білоруського поета С. Адамовича «Убий президента». Після його оприлюднення за президентства Віктора Януковича політолог Володимир Бондаренко звернувся до Генпрокуратури з вимогою розслідувати творчість Винничука, яка «містить натяки на чинну владу і заклики усунути її неправовим способом», а також є порнографічною.

Його «перший плагіат» стався десь у п’ятому класі, коли в школі оголосили конкурс віршів: «Я вдома сказав, що є такий конкурс, і тато мені дав свій вірш. На конкурсі я його прочитав, і мене нагородили. Прийшов додому, розповідаю, як мене хвалили. А тато сказав: «Коня кують, а жаба й собі ногу підставляє».