Найцінніше що є у хореографа крім ідей задумів сюжетів які рояться у нього в голові — це мова яка відрізняє його від всіх інших. До життєпису До профілю

Його й досі називають «не просто кращим, а фактично єдиним модерним хореографом на пострадянському просторі». У Києві Раду Поклітару примітили після перемоги 2001 року на конкурсі ім. Сержа Лифаря, відразу запросили до Національної опери й нагородили премією «Київська пектораль» за поставлені на цій сцені «Картинки з виставки» Модеста Мусоргського та «Весну священну» Ігоря Стравінського. Вдруге в Україну його запросили 2005 року — зробити бенефісну виставу Le Forze del Destino («Сили долі») для співачки Олени Гребенюк.

Після цього Раду запропонували створити власний театр. Фактично стиль, що його культивує керівник «Київ модерн­-балету», можна визначити як драмбалет або хореодраму. Майже в кожній його виставі неодмінно трапляється сцена, де артист, схопивши за руку та ногу партнерку, крутить її, як у фігурному катанні, або кордебалет несе на руках героя.

Завдяки появі Поклітару на телебаченні в якості спочатку судді телепроекту «Танці з зірками», а згодом і хореографа телевізійного шоу «Танцюють всі!», київська театральна аудиторія значно розширилася. Квитки на вистави «Київ модерн­-балету» розкуповують миттєво. Глядачі отримують не лише задоволення від ефектних пластичних номерів, але й своєрідну інтелектуальну ін’єкцію.



З книги

Раду Поклітару — космополіт за самовизначенням. Свій справжній дім знайшов у Києві, на Подолі, де у нього власний театр «Київ модерн-балет». Він неординарний митець, що віддає свій хист Україні. Раду Поклітару вважається головним балетним провокатором та enfant terrible сцени. Його й досі називають «не просто кращим, а фактично єдиним модерним хореографом на пострадянському просторі». Фактично стиль, що його культивує керівник «Київ модерн-балету», можна визначити як драмбалет або хореодраму. Лаконічність хореографічної лексики не заважає Раду щоразу демонструвати ясність викладу історії, розкутість та доступність сценічної мови, радикальне переосмислення класичних сюжетів, метафоричність мислення і застосування сильних та зрозумілих образів. Він прагне, аби почуття виявлялося в конкретному русі. Це наповнює його вистави надзвичайною чуттєвістю, що межує з фізіологічністю.

Здається, він щиро тішиться репутацією провокатора, не упускаючи жодної можливості похуліганити, або вивертаючи класичні сюжети навиворіт, або вигадуючи веселі репліки на хрестоматійні речі. Треба подякувати засновникові «Київ модерн-балету» за те, що він збагатив художній, інтелектуальний та чуттєвий досвід нашої публіки. Зрештою, Раду Поклітару слід вважати справжнім культуртрегером. Адже Поклітару, попри всю свою пустотливість і позірну погідність, завжди намагається говорити про суттєві речі, примушуючи нас замислюватися над сенсом власного існування.

Дізнавайтеся більше про героїв та замовляйте лімітоване видання книги «Ukraine.The Best».
Замовити книгу

До матеріалів Культпростору