Музика — та річ яка примиряє мене з життям. До життєпису До профілю

Луньов іде не найлегшим шляхом, не схиляється до компромісів, не шукає визнання — але в тому, що він робить, визнання — дійсно другорядна деталь. Його музика буде на часі завжди. Він є автором єдиної у світі опери за повістю Венедікта Єрофеєва «Москва-­Пєтушки», а також моноопери за мотивами «Аліси в Дивосвіті» Льюїса Керола «Погано темперовані пісні». Схильність до парадоксів, інтелектуальна насиченість притаманні й більш камерним творам Святослава, зокрема, численним фортепіанним п’єсам, серед яких варто відзначити цикли «Мардонги» та «Нові російські танці». Ще один вимір музики Луньова — висока трагедія — сконцентрований в Tutti для симфонічного оркестру.

Серед виконавців його творів — Лімерикський камерний оркестр (Ірландія), Київський державний філармонічний оркестр, Національний симфонічний оркестр, Державний естрадно­симфонічний оркестр України, симфонічний оркестр Національної Радіокомпанії України, камерний оркестр «Київська Камерата», Муніципальний хор «Київ». Святослав Луньов є лауреатом всеукраїнських конкурсів молодих композиторів ім. С. В. Рахманінова (Київ, 1992) та Gradus ad Parnassum (Київ, 1993), премій ім. Л. М. Ревуцького (1997) та Б. М. Лятошинського (2007).



З книги

Його твори не часто лунають у Філармонії, однак кожний з них являє собою певний крок у розвитку мови музики, кожний, як би це банально не звучало, складає окремий образний світ, зі своєю метафізикою, своїми пристрастями, своїм викликом.

Святослав є автором єдиної у світі опери за геніальною повістю Венедікта Єрофеєва «Москва-Пєтушки»: це настільки ж талановитий, наскільки й незатребуваний опус; повноцінна сценічна постановка досі не здійснена. Трохи більше пощастило «Погано темперованим пісням» — моноопері за мотивами «Аліси в Дивосвіті» Льюїса Керола. Київські слухачі вже мали змогу оцінити цей музичний театр парадоксальних характерів, гідний Керолового спадку. Схильність до парадоксів, інтелектуальної насиченості притаманні й більш камерним творам Святослава, зокрема, численним фортепіанним п’єсам, серед яких варто відзначити цикли «Мардонги» та «Нові російські танці». Геть інакша інтонація й атмосфера присутні в медитативному відео-арт-фільму «Меланхолія» на вірш Йосифа Бродського «Велика елегія Джону Донну». Святослав успішно виступив тут і композитором, і оператором, і режисером. Ще один вимір музики Луньова — висока трагедія — сконцентрований в Tutti для симфонічного оркестру. А ще є і електронні, органні, хорові твори — вишуканий, коштовний доробок.

Луньов іде не найлегшим шляхом, не схиляється до компромісів, не шукає визнання, але в тому, що він робить, визнання — дійсно другорядна деталь. Його музика буде на часі завжди.

 
Дізнавайтеся більше про героїв та замовляйте лімітоване видання книги «Ukraine.The Best».
Замовити книгу

До матеріалів Культпростору