Я транслюю у своїх текстах власний творчий голос бо я його маю. До життєпису До профілю

Марія Матіос — письменниця, яку сьогодні називають видатною. Втім, вона здатна вести з життям особисті сакральні діалоги. Прозою дебютувала 1992 року в журналі «Київ», опублікувавши новелу «Юр'яна і Довгопол». Свій головний роман — «Солодку Дарусю» (2004) — писала на Тернопільщині в одному з санаторіїв. За нього отримала Шевченківську премію (2005), а до всього — читацький захват, перевидання багатьма мовами світу.

Матіос авторка знакових для нового часу книжок — «Нація», «Життя коротке», «Майже ніколи не навпаки», «Чотири пори життя», «Армагедон уже відбувся», «Черевички божої матері». Багаторазова переможниця конкурсу «Книжка року», отримала Гран-­прі конкурсу «Коронація слова» за роман «Майже ніколи не навпаки» (2007).

У березні минулого року відбулася офіційна презентація кінопроекту «Солодка Даруся». Екранізація роману стала результатом спільної роботи Марії Матіос та кінорежисера Олександра Денисенка.



З книги

ЇЇ власне життя розфарбоване небом у різні кольори. Є жовте, червоне. І, звісно, чорне трапляється. Письменниця, яку сьогодні називають видатною, втім, здатна вести з життям особисті сакральні діалоги. Власне, і сама вона живе, ніби книжку про себе пише. Ніби на гойдалці гойдається. То догори, то донизу. Теперішнє її «догори» — політика. Постійні засідання на горі вулиці Грушевського у «склепі» під куполом. Але й там, «нагорі», довго не засиджується. Знаючи, як бідують люди, стрімголов лине донизу — до скривджених, поранених.

Гойдалка життя Матіос — це ще й усвідомлення важливості польоту, вартості творчого азарту, сміху крізь сльози. Режим Януковича намагався «вимкнути» її з системи. Нацькувавши на неї якихось песиголовців, які почали на свій смак трактувати метафори-символи у її книзі «Вирвані сторінки з автобіографії» (2010). Дійшло навіть до політичних переслідувань, відвертих погроз. Але вона — знову на гойдалці — і не зупиняє свій лет. Йде в високі кабінети. Стукає у двері. Домагається правди і правоти. Тому що вона ніколи не торгує моральними принципами і не поступається ними — лишень тому, що вони у неї є.

Коли вона виходить на сцену після івано-франківських вистав за своїми творами («Нація», «Солодка Даруся», «Майже ніколи не навпаки»), то починаються не поклони, а саме «театр у театрі». Ця жінка готова обійняти цілий зал, готова зазирнути кожному в очі.

Вже багато років поспіль, Марія Матіос входить до сотні найвпливовіших жінок України.

Дізнавайтеся більше про героїв та замовляйте лімітоване видання книги «Ukraine.The Best».
Замовити книгу

До матеріалів Культпростору