Михальчук — єдиний український оператор, який стверджував становлення нового кінематографу Сирії. Свого часу він встиг там попрацювати над 39-м фільмом за всю історію цієї країни (картина мала назву «Свідоцтво особистості»).
Він, як людина азартна, схильний до непередбачуваних зигзагів. Михальчук вміє працювати і подорожувати унікальними маршрутами, мав змогу знімати в різних куточках світу. Мандрував найвіддаленішими місцями на мапі Землі з групою українських екстремалів EQUITES у якості фотографа. У 30 років кінооператор отримав одну з найвищих світових кінонагород на фестивалі в Сан-Себастьяні.
Після стрічки «Мамай» критики, немов би змовившись, зійшлися на тому, що у нового українського кіно таки є свої очі. Це — камера Михальчука, яка здатна фіксувати дух України — як прадавньої так і сучасної.
4 українські фільми, зняті Сергієм, було в різні роки делеговано від України на «Оскар». Маючи міжнародну кінославу, співпрацюючи з найкращими кінорежисерами, Михальчук демонстративно ігнорує світське життя і ніяким чином не відносить себе до «вищого кіносвіту» .
Михальчук — людина азартна, схильна до непередбачуваних зигзагів. Він працював як кінооператор у різних куточках світу, мандрував найвіддаленішими місцями на мапі Землі у складі групи українських екстремалів EQUITES у якості фотографа. Був на Північному полюсі, у Антарктиді.
Після «Мамая» критики зійшлися на тому, що у нового українського кіно є свої очі. Це — камера Михальчука, яка фіксує неповторні миттєвості образного світу, природний живопис, реалізм і символізм життя.
Час зйомок «Поводиря» одна з найскладніших кіноподорожей Михальчука. Перед ним стояло відповідальне завдання: зафіксувати трагічну українську дійсність, але не перейти межу натуралізму, сентименталізму, лишивши у лоні картини високу образність та вишукану символіку. І цей екзамен Михальчук витримав. «Поводир» став одним з наймасовіших українських фільмів останніх часів. «Поводиря», як і «Мамая» висували на «Оскара» від України. І, до речі, у цьому плані Михальчук — рекордсмен: чотири його стрічки, зняті в Україні в різні роки, виставлялись на найвищу нагороду Американської кіноакадемії. Маючи міжнародну славу, співпрацюючи з найкращими кінорежисерами, Сергій Михальчук ніяким чином не відносить себе до «вищого світу». Для нього життя — це кіноподорожі і у різні країни і у душі людей, саме тоді його камера перетворюється на «очі».