Художник повинен мати голову мудреця та очі дитини. Аніматорів це стосується повною мірою. Адже мистецтво — це гра. До життєпису До профілю

Він стверджує, що художник має лишатися дитиною все життя — і власним прикладом доводить це. Євген Сивокінь не просто схожий на дитину — поглядом, внутрішньою енергією, захватом своєю професією, але, напевно, сама його уява, творча фантазія має в собі вміст дитинності, необхідний для того, аби заворожувати глядачів знову й знову. Він працює як художник і режисер анімації вже 55 років та є автором більш ніж 40 об’ємних колажів.

Його «Людина й слово» — анімаційна легенда радянського телевізора. Один з небагатьох чесних творів, які взагалі могли з’явитися у застійно-задушливі 1970-і роки. Режисер створив довершену мальовану алегорію сили слова у країні, де ніхто не міг вільно говорити. У доробку Сивоконя — сентиментальні «Країна Лічилія» та «Врятуй і збережи», влучні сатиричні «Пліткарки» й «Ліфт», поетичний «Ненаписаний лист», за яким була висока меланхолія намальованого на склі «Вікна» і глибокі образи притчі «Засипле сніг дороги». Останні два фільми без перебільшень можна назвати шедеврами, що знаходяться поруч із найкращими зразками світової анімації. Творчість Євгена Сивоконя оцінили на найвищому рівні: «Засипле сніг дороги» вперше в нашій історії здобув нагороду як кращий анімований фільм на форумі короткого метру у Клермон-Феррані (Франція).



З книги

Йому не вистачило одного балу, аби вступити до Художнього інституту. В армії він служив у важкій артилерії. Тепер він — жива легенда української анімації, в яку, за власним зізнанням, потрапив випадково. Художник має лишатися дитиною все життя. Він не просто схожий на дитину — поглядом, внутрішньою енергією, захватом своєю професією, але, схоже, сама його уява, творча фантазія має в собі вміст дитинності, необхідний для того, аби заворожувати глядачів знову й знову.

Сказати, що українська анімація — це лише Євген Сивокінь, а Євген Сивокінь — це українська анімація, було би перебільшенням; однак без нього наше мистецтво оживлених малюнків уявити собі точно не можна.

Кожна картина Сивоконя — це досконала  анімована оповідь, щоразу в новій стилістиці, виконана з незмінною технічною майстерністю. Це оцінили і на найвищому рівні — коли «Засипле сніг дороги» вперше в нашій історії здобув нагороду як кращий анімований фільм на форумі короткого метру у Клермон-Феррані (Франція).

У Сивоконя слова перетворюються на крила, вони вражають, мов підступний постріл, вони лягають на тіло мов пекуче тавро, вони стають зціленням від тавра, вони вибухають не гірше за зброю масового знищення, вони стають містком примирення. Такий рівень смислової насиченості у короткому «мультику» годі було й шукати у великих фільмах з живим акторами, та й у сучасній Україні аналогів небагато.

Дізнавайтеся більше про героїв та замовляйте лімітоване видання книги «Ukraine.The Best».
Замовити книгу

До матеріалів Культпростору