Людина — не трамвай щоб ходити по колії. Людина має літати як літак. Вище або нижче але літати… До життєпису До профілю

Не існує в Україні рейтингу «впливовості», куди би в останні часи не потрапив Вакарчук. Його місце у суспільстві — як співака та громадянина — поза сумівом: не лише у хіт-парадах, але й в самому серці громадянських настроїв. Недаремно кажуть, що саме Вакарчук та його «Океан Ельзи» як ніхто озвучують нашу теперішню епоху, а його самого вважають «совістю нації». Кращі пісні співака поєднують у собі симфонічність, поліфонічність, надемоційність, багатоплановість, багатовимірність. А ще дають можливість ідентифікації: слухача й ліричного героя його композицій.

Вакарчук як виконавець і композитор формувався на початку 1990-х. Гурт «Океан Ельзи» виник у надрах 1992 року, коли Павло Гудімов, Юрій Хусточка, Денис Глінін, Андрій Голяк об’єдналися у спільному проекті «Клан тиші», виступаючи у Львові. Вже через два роки хлопці знайомляться з 18-літнім Святославом, а 12 жовтня 1994 року Хусточка, Гудімов і Вакарчук офіційно презентують «Океан Ельзи». Святослав стає вокалістом, композитором, автором переважної більшості текстів.

 Альбоми й концерти «Океану» та його лідера у 2000-ні демонструють очікувану художню еволюцію і самого Вакарчука, і його команди, а в їхніх композиціях останніх років з’являються мотиви екзистенційні та громадянські.



З книги

Не існує в Україні рейтингу «впливовості», куди би в останні часи не потрапив Святослав Вакарчук. Його місце у суспільстві, як співака та громадянина, поза сумівом, не лише у хіт-парадах, але й в самому серці громадянських настроїв. Недаремно кажуть, що саме Вакарчук та «Океан Ельзи» як ніхто озвучують нашу теперішню епоху, а його самого вважають «совістю нації».

В кращих піснях Вакарчука відчувається симфонічність, надемоційність, багатовимірність. Інтимна лірика Святослава  виростає з лірики медитативної, філософської. В композиціях останніх років присутні мотиви екзистенційні та громадянські, як того потребує час.

«Веселі, брате, часи настали» (хіт 2006-го, який з’явився після Помаранчевої революції), сприймався як виклик, як пісня-діагноз, що визначає соціальні та морально-етичні суспільні симптоми. «Я не здамся без бою» (2005) — вже в період Революції Гідності — сприймається по-новому: на поверхню інтимної лірики накладається виразне соціально-політичне нашарування.

З політикою у Святослава Вакарчука взаємини особливі. Він завжди каже «ні», коли запитують, чи буде нею займатись у майбутньому. Втім, політика сама входить в його життя. Але в цій ситуації він виявляє висоту позиції та людську гідність. 2014, 2015… Часи, коли до Вакарчука прислухаються як до трибуна, публіциста. Його думка завжди патріотична і при тому — виважена. Власне, харизма самого Вакарчука — постійне джерело натхнення для молодого покоління українців.

Дізнавайтеся більше про героїв та замовляйте лімітоване видання книги «Ukraine.The Best».
Замовити книгу

До матеріалів Культпростору