Останній львівський батяр, один з засновників театру «Не журись!», фронтмен «Мертвого півня», перекладач «Гаррі Поттера» і батько співачки Мар’яни Садовської. Це все коротко про Віктора Морозова. Саме він познайомив українців з «Алхіміком» Коельо (довго шукав видавця, ніхто не вірив в успіх цієї книги), саме він знайшов відчайдухів, які наважились друкувати ризикованого з огляду на тогочасний український ринок «Гаррі Поттера», саме до нього звернулося «Видавництво Старого Лева» з проханням перекласти новий літературний бестселер — «Напівлихого» Саллі Ґрін.
Одними з найвагоміших чинників у формуванні світогляду Морозова стали постать Григорія Чубая та участь у самвидавному часописі «Скриня». 1988 року музикант разом з Андрієм Панчишиним та Юрієм Винничуком засновує львівський театр-студію «Не журись!». Пише музику до численних пісень на вірші сучасних українських поетів (зокрема Ліни Костенко, Юрія Андруховича, Віктора Неборака, Олега Лишеги та ін.).
Музична дискографія Віктора Морозова складається майже з 20 альбомів. На початку 70-х років він створив одну з перших в Україні «біґ-бітових» груп Quo vadis, згодом заснував рок-групи «Арніка», «Ровесник», а як сольний виконавець став лауреатом першої «Червоної Рути».
Батьки хотіли, щоб він став музикантом. Морозов каже, що чинив шалений опір і що хотів бути льотчиком. І тут раптом у десятому класі вирішив піти на англійську філологію. Але вийшло так, що батьки мали рацію, і він став музикантом.
Віктор Морозов народився в Кременці, навчався у Львові на англійський філології, на останньому курсі був виключений з університету за участь у самвидаві.
Сьогодні він називає себе «тлумачант», бо ніяк не може визначити, кого у ньому більше — музиканта чи тлумача (таке слово автор українського перекладу історій про Гаррі Поттера використовує замість звичного «перекладач»).
Перекладацьку діяльність Морозов почав ще усередині 80-х, із книжки «Екзорцист», яку купив «почитати на ніч». Каже, що після цього всю ніч не спав, тремтів, тож вирішив перекласти на українську, аби лякати друзів-музикантів. Один із них, а саме Андрій Панчишин, згадує: «Це була перша публікація роману жахів у Радянському Союзі, яку видали за ініціативи Юрка Винничука».
У 1988 р. разом з Андрієм Панчишиним та Юрієм Винничуком заснував львівський театр-студію «Не журись!». Автор численних пісень на вірші сучасних українських поетів (зокрема Ліни Костенко, Юрія Андруховича, Віктора Неборака, Олега Лишеги та ін.).
Музична дискографія складається майже з 20 альбомів. Перекладає з португальської та англійської мов. Широко відомим як перекладач став завдяки серії романів про Гаррі Поттера.