«Мало роботи чи багато —
це деталі. Не менш важливо —
не забруднити себе. Адже потім не так-то легко позбутися тавра і згодом комусь щось доводити».
До життєпису До профілю

Джамала (Сусанна Джамаладінова) народилася 27 серпня 1983 року в містечку Ош (Киргизія). Коли депортованим кримським татарам дозволили повернутися на батьківщину, її родина переїхала до Криму. Дитинство майбутньої співачки пройшло в селі Малоріченське під Алуштою.

1998 року Джамала закінчує в Алушті музичну школу за класом фортепіано. Ще в підлітковому віці виступає сольно у різних концертах. 2001-го — отримує диплом Сімферопольського музичного училища імені П.Чайковського (клас оперного співу). Того ж року вступає до Національної музичної академії України.

Шість років співачка працює солісткою вокального квінтету Beauty Bend. З 2004-го бере участь у престижних музичних конкурсах. 2009-го — здобуває перемогу на «Новій хвилі» у Юрмалі. 2014 року на екрани виходить фільм Леся Саніна «Поводир», до якого Джамала записує саундтрек, а також виконує одну з головних ролей — харківської актриси Ольги Левицької.



З книги

Якщо, можливо, хтось і очікував, що дзвінкоголоса, файна співачка з казковим сценічним іменем Джамала (справжнє ім’я Сусанна Джамаладінова), кримсько-татарська Сирена, лишиться у тенетах відформатованих шоу-бізнесових законів, той дуже помилявся.

Її чотири октави полонили світ великого шоу-бізнесу. У 2009-му вона виходить на сцену прибалтійського конкурсу естрадної пісні «Нова хвиля». І у перший конкурсний вечір, виконуючи світовий хіт History repeating, силою і висотою «октав» примушує зірватись з місць шоу-бізнесову олігархію.

Її лірико-колоратурне сопрано здатне до різних вокальних «прикрас» (колоратур). Джамала могла би втілити саме на оперній сцені різні яскраві образи. Наприклад, Церліну у «Дон Жуані» Моцарта, шемаханську царицю у «Золотому півнику» Римського-Корсакова, або ж лиху чаклунку – Царицю Ночі у «Чарівній флейті» Моцарта.

Драматичні події 2014-го в Україні, пов’язані з анексією Криму, примусили її чотири октави перейти у діапазон суспільно-політичний. На цій межі, на лінії вогню, яка і визначає у людині справжність чи фальш, вона, звісно ж, була й лишається справжньою. Одна з її останніх композицій називається символічно — «Очима». Можна було би додати — очима і совістю. Адже саме очима і совістю вона зчитує і ретранслює послання тривожного буття, відтворюючи їх у своїх мелодіях і текстах.

Дізнавайтеся більше про героїв та замовляйте лімітоване видання книги «Ukraine.The Best».
Замовити книгу

До матеріалів Культпростору