В джазі нічого не може бути вимушеним чи притягнутим за вуха. Якщо у нашій країні джаз є значить йому тут добре і все що треба — з’явиться. До життєпису До профілю

Коган проводить в Україні волю джазу як людина, причетна до цієї музичної гілки усіма способами, хіба що не як виконавець. Йому пощастило наживо послухати у Києві усі чотири концерти оркестру Дюка Еллінгтона. Весь цей час Коган змінює український джазовий простір і з гордістю засвідчує його розвиток.

Він веде авторські програми на радіо, відслуховує десятки музикантів щомісяця та десятки годин аудіозаписів на тиждень, готує фестивалі, викладає для студентів вузівській курс історії стилю та виконавської майстерності, проводить джазові концерти з музикантами різного статусу, але гідного рівня, для визначення якого Коган і сам може служити камертоном.

Олексій Коган — продюсер та арт­директор продюсерського центру Jazz in Kiev, арт­директор фестивалю Alfa Jazz Fest (Львів), куратор Волошинскої сцени фестивалю «Джаз Коктебель», представляє Україну в Європейській джазовій федерації. Є кавалером ордену «Заслуги для польської культури» — найвищої нагороди Польщі в галузі культури. Його приватна джазова фонотека — найбільша в країні — відображає притаманне йому всебічне й точне знання джазу, яке ґрунтується на поєднанні любові до предмету та широкої культурної ерудиції.



З книги

Від самого початку знайомства з джазом, сприйнявши його людяність, щирість та вільне дихання, Олексій Коган проводить в Україні волю джазу як людина, причетна до цієї музичної гілки усіма способами, хіба що не як виконавець. У 1971 році йому пощастило наживо послухати у Києві усі чотири концерти оркестру Дюка Еллінгтона.

Він веде авторські програми на радіо, відслуховує десятки музикантів щомісяця та десятки годин аудіозаписів на тиждень, готує фестивалі, викладає для естрадно-джазових студентів вузівській курс історії стилю та виконавської майстерності, веде концерти з музикантами різного статусу, але гідного рівня, для визначення якого Коган і сам може служити камертоном.

Разом із джазом він спостерігає за життям радіо, для якого спочатку сім років працював як позаштатний автор — «писав для інших» — а потім дев’ять років, починаючи з 1992-го, вже у штаті оновленого «Променя», перед яким в перший рік української незалежності було поставлено завдання зробити все, щоб люди переконалися, що треба слухати не російськомовний «Маяк», а україномовне радіо. Інституція ведучих за цей час теж змінилася. Вона поступово зникає, як і інституція джем-сейшнів.

З цієї причини Коган уникає ігор у першість і погоджується бути членом будь-яких журі лише за умови «без права голосу». А щодо дітей — то принципово наполягає на форматі фестивалів.

 

Дізнавайтеся більше про героїв та замовляйте лімітоване видання книги «Ukraine.The Best».
Замовити книгу

До матеріалів Культпростору