У нього великий творчий досвід — бальні танці, фігурне катання та гра на флейті в дитинстві, пізніше — захоплення гітарою і театром. Бабкін у 19 років пережив потрясіння Володимиром Висоцьким, що багато в чому визначило його естетичні орієнтири. Юнаком познайомився з Андрієм Запорожцем, з яким заснували гурт 5’Nizza. На одній із харківських студій за 30$ був записаний перший, неофіційно виданий альбом, який швидко розлетівся через піратську мережу величезними тиражами. 2007-го гурт припинив свою діяльність, а торік анонсував повернення на музичну сцену й зіграв кілька концертів. Бабкін виступав на сцені Харківського російського драматичного театру ім. Пушкіна, а потім перейшов до «Театру 19», де й нині є актором основного складу. Зіграв головну роль в екранізації повісті Андрія Саломатова «Ґ» — «Відторгнення», працював на знімальному майданчику з Богданом Ступкою.
Зараз Сергій знає, що співаючий актор — це можливість виконувати пісню в будь-якому образі. І робити це по-справжньому, на 100%, вірячи всім серцем у те, що відбувається, у те, що зараз ти — це він.
Вже сьогодні можна сказати, що єдиного закріпленого за ним місця немає і навряд чи воно буде. Його гра на театральній сцені і в кіно розбурхує серця і, як правило, залишає незгладимий відбиток у тих, кому довелося хоча б раз побачити Бабкіна в драматургічній стихії. Свобода і гнучкість рухів в артистичному полі відкриває перед ним горизонти, які недоступні для творців, тих, що прагнуть завжди бути рівними самим собі. Бабкін не боїться бути іншим, заходити на незвідані території і жадібно ловити там натхнення. Авторська пісня, міський фольклор, російський рок, традиції музичних вистав, психоделічна культура, джазові інтонації, академічний досвід, розмовні жанри — у цьому морі можливостей він немов риба, народжена в його глибинах.
Метаморфози в особистому житті відбилися у творчості артиста справжнім феєрверком. З 2008 по 2010 рік тільки як музикант він реалізував три принципово різні проекти: записав іронічний шансон-альбом «Взблатнулось», випустив платівку «Снаружи и внутри» з класичними виконавцями і став учасником рок-проекту K.P.S.S., назва якого ніяк не пов’язана з КПРС. Кожен з цих проявів Бабкіна сприймався публікою неоднозначно, але у всіх них знаходилась якась частина його особистості, висвітлювалась одна з артистичних граней. Ця багатоликість Бабкіна є непростим завданням для тих, хто хоче поставити його на певну полицю в бібліотеці сучасної української культури.