Для себе вирішив що епоха диктатури диригентів завершилася. До життєпису До профілю

Кожен виступ у Києві молодого диригента викликає ажіотаж. Мало кому з українських музикантів у його віці вдається досягнути подібних успіхів у професійній кар’єрі на Заході, тим паче у сфері симфонічного й оперного диригування. Як диригент Кирило Карабиць дебютував з ансамблем «Київська камерата» у 19 років. У 33 він офіційно очолив британський Борнмутський симфонічний оркестр, через три роки — Королівське філармонічне товариство Британії нагороджує його титулом «Диригент року-­2012», а 2014-го Борнмутський симфонічний під керівництвом Карабиця переміг у номінації World's Favourite Orchestra 2014. Втім, сам він усі свої досягнення пояснює не удачею, не на щасливою зіркою і навіть не своїм походженням зі знаменитої музичної родини, а власною відданою й скрупульозною працею. Адже диригування — це справа його життя.

Карабиць — популяризатор українських композиторів-класиків. Наприклад, коли 2014 року він став художнім керівником і диригентом інтернаціонального молодіжного симфонічного оркестру I, CULTURE Orchestra, в програму гастролей колективу в країнах Сандинавії і Прибалтики ним було включено симфонічну баладу «Гражина» Бориса Лятошинського.



З книги

Кирило Карабиць енергетично прив’язаний до землі батька, уродженця села Ялта, що на Донеччині, крім того, він – палкий пропагандист його творчості. Мріє влаштувати фестиваль симфонічної музики в одній із соляних шахт. Він також — фанат творчості Сергія Прокоф’єва, чиє дитинство і юність минули на Донбасі.

Кирило Карабиць — популяризатор українських композиторів-класиків. Наприклад, коли в 2014 році він став художнім керівником і диригентом інтернаціонального молодіжного симфонічного оркестру I, CULTURE Orchestra, в програму гастролей колективу в країнах Скандинавії і Прибалтики ним було включено симфонічну баладу «Гражина» Бориса Лятошинського.

Журналісти, схильні до демонізації постаті диригента, часто запитують Кирила, до якого типу диригентів він сам себе зараховує: до «диктаторів» чи до «лібералів». Він відповідає, що епоха диктатури диригентів давно минула, принаймні, в цивілізованому європейському світі. Диригент тепер повинен бути авторитетним, але не авторитарним, оскільки його будь-якої миті можуть замінити на іншого диригента, такого, який більше подобається оркестрантам.

Функція диригента оркестру сьогодні — не лише тлумачити партитури і реалізовувати власні уявлення про твір, але й бути тонким психологом, мудрим організатором музичного процесу. Кирилу Карабицю вдається і одне, й інше.

 
Дізнавайтеся більше про героїв та замовляйте лімітоване видання книги «Ukraine.The Best».
Замовити книгу

До матеріалів Культпростору